Тихон Гулевичук
Спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть цього тижня вирушити до Норвегії, де планується новий раунд переговорів щодо завершення війни в Україні. Очікується, що під час зустрічей сторони обговорять можливі шляхи припинення бойових дій, умови майбутнього мирного процесу та подальші кроки для зниження напруженості між Україною, Сполученими Штатами та росією.
Інформація про можливий візит американських представників поки не має остаточного підтвердження. За словами співрозмовників, знайомих із перебігом підготовки переговорів, остаточний формат зустрічей і склад учасників можуть змінитися. Водночас сам факт підготовки нового дипломатичного раунду свідчить про те, що Вашингтон прагне зберегти переговорний канал і продовжити пошук політичного рішення.
Хто може взяти участь у зустрічі
До переговорів у Норвегії, ймовірно, може долучитися президент України Володимир Зеленський. Його участь мала б важливе політичне значення, адже саме українська сторона визначатиме, наскільки запропоновані підходи відповідають інтересам держави та її баченню справедливого завершення війни.
Стів Віткофф виконує роль спеціального представника президента США у питаннях міжнародних переговорів. Джаред Кушнер, який має значний досвід роботи у сфері зовнішньої політики та дипломатії, також бере участь у контактах, пов’язаних із пошуком шляхів завершення конфлікту. Їхній спільний візит може свідчити про намір американської адміністрації посилити дипломатичну складову власної політики щодо війни в Україні.
Норвегія як місце для зустрічі може бути обрана через її досвід участі в міжнародних мирних процесах і відносно нейтральну дипломатичну позицію. Країна раніше неодноразово виступала майданчиком для складних переговорів, де сторони могли проводити консультації без надмірного публічного тиску. Водночас проведення зустрічей у Норвегії не означає автоматичної готовності всіх учасників до укладення конкретної угоди.
Головні розбіжності між Вашингтоном і Києвом
Новий раунд контактів відбувається на тлі помітних суперечностей між Сполученими Штатами та Україною. Однією з найбільш чутливих тем залишаються обмеження у роботі супутникової системи Starshield, яка має значення для забезпечення зв’язку та координації українських сил. Будь-які зміни в доступі до відповідних технологій можуть безпосередньо впливати на обороноздатність України, тому Київ наполягає на чітких і передбачуваних гарантіях.
Окремо сторони можуть обговорити питання обміну розвідувальною інформацією. Для України такі дані є важливими під час планування оборонних операцій, оцінки ситуації на фронті та прогнозування дій російських військ. У Вашингтоні водночас можуть розглядати обмеження або зміну форматів співпраці як інструмент політичного впливу та спосіб підштовхнути сторони до переговорів.
Саме поєднання дипломатичного тиску, військової підтримки та обмежень у сфері безпеки робить нинішній етап переговорів особливо складним. Київ зацікавлений у збереженні міжнародної підтримки й водночас прагне не допустити домовленостей, які можуть поставити під загрозу суверенітет, територіальну цілісність або довгострокову безпеку України.
Додаткове напруження створюють публічні заяви Дональда Трампа. Президент США звинувачував українського лідера Володимира Зеленського в нібито небажанні завершувати війну з росією. У Києві подібні твердження можуть сприйматися як спроба перекласти відповідальність за затягування бойових дій на Україну, тоді як українська влада наголошує: припинення війни має ґрунтуватися на реальних гарантіях, а не лише на політичних деклараціях.
Чого очікувати від нового раунду переговорів
Поки зарано говорити про конкретні домовленості, які можуть бути досягнуті в Норвегії. Найімовірніше, зустрічі матимуть консультаційний характер. Сторони можуть зосередитися на визначенні спільних позицій, узгодженні подальшого графіка контактів і підготовці можливих пропозицій щодо припинення вогню.
Серед потенційних тем переговорів можуть бути умови тимчасового перемир’я, гарантії безпеки для України, питання контролю за дотриманням домовленостей, обмін полоненими та повернення цивільних осіб. Також важливим залишатиметься питання майбутнього статусу окупованих територій і механізмів відповідальності за порушення міжнародного права.
Для України принципово важливо, щоб переговорний процес не перетворився на формат, у якому рішення ухвалюються без її безпосередньої участі. Київ послідовно наполягає, що будь-яка угода щодо завершення війни має враховувати позицію українського суспільства, гарантувати безпеку держави та не створювати передумов для нового російського наступу в майбутньому.
Для адміністрації Дональда Трампа новий раунд переговорів є можливістю продемонструвати активність у питанні завершення війни. Американська сторона прагне показати, що дипломатичні канали залишаються відкритими, а Вашингтон здатний впливати на учасників конфлікту. Однак результативність таких зусиль залежатиме не лише від позиції США, а й від готовності росії погодитися на реальні кроки для припинення агресії.
Експерти зазначають, що навіть після зустрічей у Норвегії не варто очікувати миттєвого підписання всеосяжної мирної угоди. Переговори можуть стати лише одним із етапів тривалого процесу, який вимагатиме складних компромісів і чітких гарантій виконання. Водночас будь-який прямий діалог, якщо він не суперечить інтересам України, може допомогти уточнити позиції сторін і визначити можливі сценарії подальшого розвитку подій.
Майбутній візит Віткоффа і Кушнера до Норвегії, якщо його буде підтверджено, стане черговою спробою активізувати дипломатичні зусилля щодо війни в Україні. Основна увага буде прикута до того, чи зможуть учасники переговорів перейти від загальних заяв до конкретних пропозицій, які враховуватимуть безпеку України, її суверенітет і необхідність справедливого завершення війни.