Ірма Шелест
Китай посилює контроль над передаванням передових технологій за кордон. Міністерство торгівлі країни оприлюднило проєкт нових експортних обмежень, які можуть охопити 40 технологій у трьох стратегічно важливих сферах: штучному інтелекті, фотоелектричній енергетиці та біомедицині. Документ поки не набув статусу остаточного рішення, однак уже демонструє напрям технологічної політики Пекіна та його прагнення зберегти контроль над розробками, що мають економічне, військове й безпекове значення.
Згідно з оприлюдненими пропозиціями, експорт 14 технологій можуть повністю заборонити. Передавання ще 26 напрямів планують дозволяти лише після отримання відповідного погодження від китайських державних органів. Представники бізнесу та інші зацікавлені сторони можуть подавати пропозиції й зауваження до проєкту до 15 листопада. Після завершення цього етапу влада має визначити остаточний перелік обмежень і порядок їх застосування.
Водночас частина вимог почала діяти вже після публікації оголошення. Компанії повинні реєструвати операції, пов’язані з передаванням технологій, які потенційно підпадатимуть під новий режим контролю. Йдеться не лише про прямий продаж обладнання чи виробничих рішень, а й про передачу прав інтелектуальної власності, укладення ліцензійних угод і надання доступу до відповідних технологій іноземним партнерам.
Основний фокус — технології штучного інтелекту
Найбільша частина запропонованого переліку припадає на штучний інтелект. Із 40 технологій 23 пов’язані саме з цією галуззю. Китайські регулятори планують посилити нагляд за рішеннями, які стосуються створення та вдосконалення великих мовних і мультимодальних моделей, а також за технологіями розробки автономних ШІ-агентів.
ШІ-агенти відрізняються від звичайних програм тим, що можуть самостійно виконувати послідовність завдань, аналізувати інформацію, приймати проміжні рішення та взаємодіяти з іншими цифровими системами. Саме здатність таких інструментів працювати з мінімальним втручанням людини підвищує їхню цінність для бізнесу, науки, оборони й державного управління. Водночас вона створює додаткові ризики у разі використання подібних систем для кібератак або втручання в роботу важливої інфраструктури.
Нові правила не означатимуть повної заборони доступу до всіх китайських ШІ-продуктів. За інформацією Міністерства торгівлі, використання сервісів штучного інтелекту через мобільні застосунки та вебсайти не має підпадати під експортні обмеження. Виняток також передбачений для технологій, які вже є у відкритому доступі. Це означає, що запропонований контроль переважно стосуватиметься передавання комерційно цінних розробок, технічної документації, алгоритмічних рішень і прав на їхнє використання.
Такий підхід може суттєво вплинути на китайські технологічні компанії, університети та дослідницькі центри, які співпрацюють з іноземними партнерами. Їм доведеться ретельніше перевіряти міжнародні контракти, визначати статус розробок і враховувати можливу необхідність отримання дозволів. Для іноземних компаній це може означати довші процедури погодження, додаткові юридичні витрати та складніше планування спільних проєктів у сфері ШІ.
Обмеження для сонячної енергетики та біомедицини
Окремий блок пропозицій стосується фотоелектричної енергетики. Пекін планує контролювати передавання за кордон окремих виробничих процесів і технологічних рішень, які використовують під час виготовлення сонячних елементів. Водночас готові сонячні модулі не мають підпадати під нові обмеження. Отже, йдеться не про заборону міжнародної торгівлі сонячними панелями, а про посилення контролю над промисловими знаннями та обладнанням, необхідними для їх виробництва.
Китай є одним із ключових учасників глобального ринку сонячної енергетики. Країна має значні виробничі потужності та відіграє важливу роль у постачанні компонентів для відновлюваної енергетики. Тому будь-які обмеження щодо передавання виробничих технологій можуть вплинути на плани компаній, які прагнуть створити або розширити підприємства за межами Китаю.
У документі також згадуються технології клітинної та генної терапії. Ці напрями належать до найперспективніших у сучасній медицині, адже пов’язані з лікуванням складних захворювань, відновленням пошкоджених тканин і роботою з генетичними причинами патологій. Контроль над експортом таких розробок може стосуватися методик виробництва, лабораторних процесів, спеціалізованого обладнання та прав інтелектуальної власності.
Китайські посадовці пояснюють ініціативу необхідністю зменшити ризики для національної безпеки. На думку відомства, технології штучного інтелекту можуть бути використані для атак на критичну інфраструктуру, автоматизації кібероперацій або створення складніших систем спостереження. Сонячні технології, своєю чергою, застосовують не тільки в цивільній енергетиці, а й у космічній галузі та оборонному секторі.
Влада Китаю наголошує, що запропоновані заходи не спрямовані проти конкретних держав або компаній. Формально обмеження мають застосовуватися до визначених категорій технологій незалежно від країни призначення. Проте на практиці нові правила можуть найбільше позначитися на міжнародних партнерах китайських компаній, які працюють над локалізацією виробництва, спільними дослідженнями або придбанням ліцензій.
Технологічне суперництво Китаю та США
Нові експортні правила вписуються у ширший контекст технологічного суперництва між Китаєм і Сполученими Штатами. Вашингтон уже тривалий час контролює постачання до Китаю найсучасніших чипів для штучного інтелекту, обладнання для їх виробництва та низки пов’язаних технологій. Американські обмеження мають на меті не допустити використання передових обчислювальних систем у військових і стратегічних програмах КНР.
Пекін відповідає посиленням контролю над власними технологічними перевагами. У 2025 році Китай уже запровадив обмеження щодо окремих технологічних процесів, пов’язаних із виробництвом акумуляторних матеріалів і видобутком літію. Крім того, були встановлені дозвільні вимоги для експорту деяких рідкісноземельних елементів і продукції, виготовленої на їхній основі.
Такий обмін обмеженнями поступово змінює правила роботи глобальних технологічних ланцюгів. Компанії змушені враховувати не лише вартість сировини, логістику та попит, а й політичні рішення, експортні ліцензії та ризик раптової зміни регуляторних вимог. Це може прискорити диверсифікацію виробництва, але водночас збільшити витрати на створення альтернативних постачальницьких маршрутів.
Для світового ринку штучного інтелекту нові китайські обмеження можуть мати подвійний ефект. З одного боку, вони здатні сповільнити передачу передових розробок іноземним компаніям і ускладнити міжнародну кооперацію. З іншого — посилення контролю стимулюватиме держави та бізнес інвестувати у власні дослідницькі центри, обчислювальну інфраструктуру й підготовку фахівців.
У сфері сонячної енергетики наслідки, ймовірно, будуть пов’язані передусім із виробничими технологіями, а не з доступністю готових модулів. Якщо остаточні правила збережуть нинішню логіку, міжнародна торгівля сонячними панелями триватиме, проте передавання окремих методик і промислових рішень вимагатиме додаткового контролю. У результаті країни, які планують розвивати власне виробництво, можуть зіткнутися з новими адміністративними та технологічними бар’єрами.
Остаточний вплив ініціативи залежатиме від того, як саме буде сформульовано фінальний перелік технологій і які процедури погодження запровадять для бізнесу. Наразі проєкт документа свідчить про прагнення Китаю зберегти стратегічний контроль над критично важливими розробками, одночасно залишивши можливість для торгівлі готовими продуктами та доступу до відкритих цифрових сервісів.