Зоряна Білокрай
З тимчасово окупованої Херсонщини на підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще одинадцять дітей. Серед них — восьмеро хлопчиків і троє дівчаток віком від 1 року і 1 місяця до 17 років. Після евакуації діти перебувають у безпеці та отримують необхідну медичну, психологічну й соціальну допомогу.
Повернення українських дітей із тимчасово окупованих територій залишається одним із найважливіших гуманітарних завдань держави. Російська окупація створює для неповнолітніх численні загрози: від примусової зміни освітньої програми та нав’язування російської пропаганди до залякування, мілітаризації й небезпеки для життя. Кожне повернення дає змогу дитині знову опинитися поруч із рідними та отримати підтримку в українському середовищі.
Що пережили діти під час окупації
За словами начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, серед врятованих є діти, які зазнали психологічного тиску з боку російських окупантів. Їм погрожували, нав’язували чужі цінності та намагалися переконати, що життя в окупації є нормою. Окремі випадки свідчать про цілеспрямовану спробу зруйнувати зв’язок дітей з Україною, її культурою, мовою та державними символами.
Дев’ятирічного хлопчика в окупаційній школі залучали до військової підготовки. Дитину фактично намагалися долучити до мілітаризованої системи виховання, яка виправдовує агресію та формує прихильність до російських військових наративів. Після того як хлопчик намалював синьо-жовтий український прапор, співробітники російської спецслужби погрожували його родині.
Цей випадок демонструє, наскільки небезпечною є ситуація для українських дітей на окупованих територіях. Навіть звичайний дитячий малюнок із національною символікою може стати приводом для переслідування. Російські представники намагаються придушити будь-які прояви української ідентичності, використовуючи страх, контроль і тиск на батьків.
Тринадцятирічна Поліна пережила атаку російського бойового дрона неподалік власного будинку. Після цього дівчинка боялася виходити на вулицю. Пережитий обстріл залишив глибокі психологічні наслідки, адже дитина постійно перебувала під загрозою повторного удару. Тепер Поліна та інші врятовані діти можуть поступово відновлюватися в безпечніших умовах.
Повернення дітей — це не лише фізична евакуація з окупованої території, а й початок тривалого процесу відновлення. Дітям може знадобитися допомога психологів, лікарів, педагогів і соціальних працівників. Особливої уваги потребують неповнолітні, які стали свідками обстрілів, пережили погрози або тривалий час перебували під впливом російської пропаганди.
Скільки дітей повернули з Херсонщини
Від початку року на підконтрольну Україні територію вже повернули 230 дітей із тимчасово окупованої частини Херсонської області. Нове повернення одинадцяти неповнолітніх стало черговим результатом спільної роботи українських державних органів, благодійних організацій і міжнародних партнерів.
Окупація частини Херсонщини призвела до того, що багато українських родин опинилися в умовах постійного тиску. Дітей змушують навчатися за російськими програмами, відвідувати заходи з пропагандистським змістом і брати участь у мілітаризованих активностях. Водночас батьки ризикують зазнати переслідувань, якщо намагаються захистити українську позицію або не погоджуються з вимогами окупаційної адміністрації.
Повернення кожної дитини потребує окремої підготовки. Необхідно встановити місце перебування неповнолітнього, підтримувати зв’язок із родиною, знайти безпечний маршрут і забезпечити супровід під час виїзду. У багатьох випадках цей процес ускладнюється відсутністю стабільного зв’язку, ризиком перевірок і небезпекою на тимчасово окупованій території.
Ініціатива Bring Kids Back UA та благодійна організація Save Ukraine беруть участь у поверненні українських дітей і допомагають їм адаптуватися після евакуації. Важливо, щоб після приїзду діти отримували не тільки базову допомогу, а й можливість повернутися до навчання, спілкування з однолітками та повноцінного життя в Україні.
Міжнародні зусилля для повернення українських дітей
Проблема депортації та примусового переміщення українських дітей стала предметом уваги міжнародної спільноти. Україна наголошує, що повернення неповнолітніх має бути окремою складовою будь-яких домовленостей щодо завершення війни. Діти не можуть бути інструментом політичного тиску або частиною незаконної політики асиміляції.
Українські та міжнародні партнери працюють над тим, щоб встановити місце перебування дітей, підтвердити їхні особи, відновити документи та забезпечити возз’єднання з родинами. Окремим напрямом є пошук країн-посередників, які можуть сприяти переговорам і допомагати розв’язувати гуманітарні питання. Також важливо забезпечити доступ українців, які перебувають у росії, до консульських та правових послуг.
За оцінками української сторони, росія незаконно депортувала або примусово перемістила тисячі українських дітей. Документально підтверджено близько 20 тисяч таких випадків, однак реальна кількість може бути більшою. Частину неповнолітніх утримують у так званих таборах перевиховання, розташованих далеко від їхніх домівок. Там дітей піддають ідеологічному впливу, нав’язують російську ідентичність і можуть перешкоджати їхньому поверненню до батьків.
Україна закликає міжнародних партнерів посилювати тиск на Росію, запроваджувати санкції проти осіб та організацій, причетних до викрадення й переміщення дітей, а також підтримувати родини, які намагаються повернути своїх синів і доньок. Повернення одинадцяти дітей із Херсонщини доводить, що спільні зусилля дають результат, однак попереду залишається значна робота.
Кожна врятована дитина — це окрема історія, родина та майбутнє, яке вдалося захистити. Українська влада продовжує працювати над поверненням неповнолітніх із тимчасово окупованих територій і закликає не припиняти міжнародну підтримку цього процесу. Для дітей, які пережили окупацію, повернення додому є першим кроком до відновлення безпеки, свободи та права зростати в рідній країні.