Дата публікації «Україну схиляють до капітуляції»: Зеленський відреагував на рішення США
Опубліковано 19.10.26 13:36
Переглядів статті «Україну схиляють до капітуляції»: Зеленський відреагував на рішення США 26

«Україну схиляють до капітуляції»: Зеленський відреагував на рішення США

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Президент України Володимир Зеленський заявив, що низка останніх рішень Сполучених Штатів створює враження спроби підштовхнути Україну до капітуляції перед росією. Йдеться про затримки постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, обмеження роботи супутникового зв’язку Starlink і вимоги припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Про це глава держави розповів в інтерв’ю, коментуючи загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. Зеленський наголосив, що не стверджує про свідомий намір американських партнерів домогтися капітуляції України, однак саме так можуть сприйматися кроки, які безпосередньо впливають на обороноздатність країни.

Зеленський: рішення США виглядають як тиск на Україну

Президент України заявив, що останні дії Вашингтона викликають серйозне занепокоєння. За його словами, українська сторона не хоче вірити, що Сполучені Штати прагнуть завершити війну коштом українських інтересів. Водночас обмеження військової підтримки та вимоги односторонніх поступок можуть створити для росії вигідніші умови на полі бою.

Зеленський підкреслив, що Україна зацікавлена у завершенні війни, але мир не може означати відмову від права на самооборону. На його думку, будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та взаємність з боку росії, яка продовжує атакувати українські міста, енергетичні об’єкти й цивільну інфраструктуру.

Однією з ключових причин суперечки стала вимога Вашингтона припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах. В адміністрації президента США вважають, що такі атаки можуть скорочувати обсяги пального на світовому ринку та сприяти зростанню цін, зокрема на дизельне пальне.

Київ, зі свого боку, наполягає, що російські нафтопереробні підприємства є частиною воєнної інфраструктури. Росія використовує пальне для забезпечення армії, роботи військової техніки та проведення наступальних операцій. Саме тому українська сторона розглядає удари по таких об’єктах як один із способів послабити військовий потенціал агресора.

Володимир Зеленський запропонував компромісний варіант. Україна могла б утриматися від атак по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом дизельного пального, в обмін на додаткові ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Ці боєприпаси необхідні для захисту українських міст, електростанцій, газових об’єктів та іншої критичної інфраструктури.

За словами президента, американська сторона зацікавлена передусім у тому, щоб Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас питання посилення української протиповітряної оборони не отримало аналогічної чіткої відповіді. Зеленський зазначив, що в разі продовження атак на російські об’єкти Київ може зіткнутися з новими обмеженнями у військовій та технологічній сферах.

Енергетичне перемир’я не зупинило російські атаки

Раніше Україна вже пропонувала взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі. Передбачалося, що Київ не атакуватиме російські нафтопереробні підприємства, а Москва припинить обстріли українських електростанцій, газосховищ та інших об’єктів енергетики.

Оголошене Сполученими Штатами енергетичне перемир’я, за словами української сторони, не забезпечило повного припинення атак. Після нетривалої паузи російські війська знову почали завдавати ударів по українській енергетичній системі. У таких умовах Україна відновила удари по об’єктах, які використовуються росією для виробництва та постачання пального.

Зеленський наголосив, що одностороннє дотримання домовленостей не може гарантувати безпеку Україні. Якщо росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, позбавляти Київ можливості відповідати означає створювати додаткові ризики для українського населення напередодні складного зимового періоду.

Напруженість між Києвом і Вашингтоном посилилася після домовленостей президента США Дональда Трампа з російським лідером володимиром путіним. Серед обговорюваних кроків — відмова Сполучених Штатів від подальшого посилення санкцій проти росії та можливе постачання обмежених обсягів російського дизельного пального на світовий ринок.

Дональд Трамп пояснював обережну позицію небажанням відштовхнути путіна від переговорів щодо завершення війни. Водночас американський президент звинувачував Зеленського в нібито недостатній готовності до домовленостей і заявляв, що Україна могла отримати вигідніші умови раніше.

Україна заявляє про проблеми з Patriot і Starlink

Окремою причиною занепокоєння Києва стали затримки постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Президент України повідомив, що українська сторона вже оплатила частину озброєння в межах відповідної програми, однак погоджені обсяги поставок виконуються не повністю.

Йдеться про боєприпаси, які мають критичне значення для захисту від балістичних ракет. росія регулярно застосовує такі ракети для атак по Києву та інших українських регіонах. На відміну від багатьох безпілотників, балістичні цілі надзвичайно складно перехоплювати без сучасних систем протиповітряної оборони.

За словами Зеленського, нині США постачають Україні близько 12 ракет-перехоплювачів для Patriot на місяць. Це приблизно вчетверо менше, ніж у період президентства Джо Байдена. Крім того, раніше такі ракети передавалися переважно в межах військової допомоги, тоді як тепер Україна змушена купувати їх за власні кошти або через спеціальні механізми фінансування.

Президент підкреслив, що затримки не можна пояснювати лише технічними причинами. Якщо Україна оплачує озброєння, вона розраховує на його своєчасне постачання, особливо в умовах постійних російських атак. Будь-яке скорочення поставок ракет Patriot без альтернативної системи захисту збільшує загрозу для цивільного населення та критичної інфраструктури.

Ще одним проблемним питанням стало використання супутникового інтернету Starlink. Українські військові застосовують цей зв’язок для координації підрозділів, обміну даними, роботи безпілотних систем і забезпечення комунікації в районах, де традиційна інфраструктура зруйнована або нестабільна.

Зеленський заявив, що в Україні робота Starlink може перериватися під час руху на швидкості понад 161 кілометр на годину. За межами країни, за його словами, аналогічних обмежень немає. Президент зауважив, що російські безпілотники здатні розвивати швидкість близько 400 кілометрів на годину, тому будь-які перебої зі зв’язком можуть мати безпосередні наслідки для оборони.

На запитання про те, хто ухвалив рішення щодо обмеження швидкості та доступу до сервісу, Зеленський вказав на американську владу й Білий дім. Він зазначив, що українська сторона отримала таку інформацію від власних джерел і розглядає ситуацію як політичне, а не суто технічне питання.

Попри суперечності, президент України припустив, що відносини між Києвом і Вашингтоном можуть змінитися після проміжних виборів до Конгресу США. За його словами, під час виборчої кампанії політична боротьба загострюється, а після голосування позиції сторін можуть стати більш прагматичними та передбачуваними.

Зеленський також прокоментував контакти Дональда Трампа з володимиром путіним. Він визнав, що американський лідер має можливість вести прямий діалог із російським президентом, однак наразі це не призвело до припинення війни. На думку глави української держави, головна проблема полягає в тому, що Трамп поки не зміг переконати путіна зупинити бойові дії.

Український президент наголосив: нинішня суперечка зі США стосується не лише постачання дизельного пального чи окремих видів озброєння. У центрі питання — здатність України захищати свої міста, енергетичну систему та військових від російських атак.

Володимир Зеленський закликав партнерів діяти до того, як ризики для України набудуть масштабів катастрофи. Він порівняв нинішню ситуацію з невеликим штормом, який може перетворитися на цунамі, якщо не реагувати вчасно. За його словами, безпекові рішення мають ухвалюватися не під тиском наслідків, а на випередження.

Київ наполягає, що будь-яке припинення ударів по російській інфраструктурі можливе лише за умови взаємності, надійних гарантій і посилення української протиповітряної оборони. В іншому разі односторонні поступки можуть послабити позиції України та створити додаткові умови для продовження російської агресії.